СЕРПЕНЬ - наймолодший із синів Матері-Літа, найщедріший серед братів Ясен-Місяця, найбагатший на дари Матері-Землі. То він подає їх до столу господаря. У Серпня очі напрочуд яскраві та блакитні, як і в його днів-діточок. Прізвиська Серпня в народі різні: жнивець, хлібосол, зарев, зорничник... Він ще посилає людям ласкаві сонячні промінці, однак з кожним днем йому робити це складніше, бо дні починають скорочуватися, ночі стають холоднішими, зате зірок на небі ніби побільшало, і все вони чомусь то спалахують, то тьмяніють. Нагадує Серпень людям, що літо «вибриком пробігло, немов нагадало: у Зими- великий рот». А тому час заготовляти плоди. Про Зиму нагадує і бог урожаю Спас, бо саме на Спасівку приходить до людей допомагати пожинати врожай. Наближається Вересень, а з ним Осінь зі своїми важкими сизими туманами, холодними росами, пронизливими дощами та вітрами. Дякують люди Серпневі за почервонілі ягоди горобини, за припаси рiзнотрав'я худoбi, за те, що милосердні боги послали їм і жита, і пшеницю. Бо саме в ньому і тепло Дажбога, і світло небес, і дихання Матері-Землі.
Немає коментарів:
Дописати коментар