РОСЛИНИ І КВІТИ. Аконіт

Аконіт (тоя, нетоя, нетота, ходачки) здатен охороняти від хвороб, нещастя, усякого зла. У колимийці співається:

Ой я ходжу, куди хочу, нічо си не бою,

Бо я ноу за поєсом зеленьку тою

   На Бойківщині відвар тої давали на "данє", тобто тому, на кого хотіли наслати якусь хворобу.

Інші назви: аконіт аптечний, аконіт бородатий, аконіт високий, борець белоустого, прікриш-трава, вовчий корінь, вовкобій, цар-трава, цар-зілля.
Аконіт в перекладі з латинської — Aconitum, іноді його ще називають борець. Існує декілька його різновидів, наприклад, аптечний, високий, бородатий. Ця рослина відомо, скоріше, як отруйна, ще в далекій давнині його смертельним соком змащували наконечники стріл, а також обробляли леза мечів, щоб прискорити загибель своїх ворогів і отримати над ними нищівну перемогу.
     Ця рослина надзвичайно отруйна. Плутарх писав, що воїнів Марка Антонія отруїли аконітом. У минулому знаменитий хан Тимур помер через — через те, що його тюбетейка була просякнута цим смертельним соком, і з часом це привело його до летального результату.
У давньогрецьких міфах можна зустріти згадку про те, що ця рослина виросло з піни, яка падала з рота Цербера, в той час, коли могутній Геракл тягнув цього пса з самої преісподні, так званого царства Аїда. Ось така легенда приписана аконіту.

Аконіт аптечний
Іноді його називають ще й клобучковая. Це багаторічна отруйна рослина, висота якого коливається від 0,5, до 1,5 метрів. Листя розсічені на дві, а іноді й на три частини. Квітки шлемовідной форми, досить — таки красивого синьо-фіолетового забарвлення, вони зібрані в колосовидне суцвіття. Коренева система бульбова, і складається з декількох малих клубеньков, від яких відходять тонкі бічні корінці.

Аконіт бородатий
Бородатий аконіт борець — трава, яка володіє довгим коренем, утвореним з зрощених мочок. Стебло аконіту бородатого високий і пухнастий, що досягає висоти від 50, до 120 сантиметрів. Листя досить — таки великого розміру, в поперечнику до 13 см., Чергові, девятіраздельние, знизу трохи опушені.
Квіти його сіро-жовтого забарвлення, мають незначну опушенность, вони зібрані в невеликі суцвіття. Зазвичай зацвіте рослина в липні або на початку серпня. Плід представляє собою пухнасту листівку. Насіння тригранної форми, з плівчастим крилом. Рослина отруйна.

Аконіт високий
Теж вважається трав’янистим отруйною рослиною. Його корінь довгий і гіллясте. Стебло пряме, заввишки до двох метрів. Листя рослини великі, ниркоподібно — округлі, що досягають в поперечнику до 45 сантиметрів. На нижній стороні вони пухнасті, ланцетоподібний розсічені на ромбические частки.
На самій верхівці листя тричі надрізані. Забарвлення квіток брудно — фіолетова, вони невеликі, довжиною до трьох сантиметрів, зібрані в просту кисть. Цвіте рослина в липні,

Поширення аконіту
В основному види цієї рослини поширені в гірській місцевості центральної Європи, де вони чудово ростуть на вологих заплавних луках, часто утворюючи великі зарості. Аконіт прийнято культивувати в якості декоративного садового представника.

Збір і заготівля: Рослина вважається отруйним, але вміст цих речовин варіює, і це залежить від того, де воно виростає, тому самостійно заготовляти лікарську сировину не рекомендується, так як це може бути небезпечно. Після роботи з рослиною необхідно ретельно вимити руки, а зібрану сировину необхідно зберігати окремо від неотруйних видів.


Вирощування аконіту
Цей представник флори прекрасно росте у вологому грунті, воліє тінисту місцевість або півтінь. Розмножують його насінням або поділом дочірніх бульб, яких утворюється по дві, три штуки на окремих пагонах. Відокремлювати їх бажано в середині вересня, а не у весняний час.
В одну лунку рекомендується висаджувати два бульби, посадку бажано проводити на невелику глибину, приблизно на десять сантиметрів. Розмноження свіжозібраних насінням проводять восени, можна прямо в борозни на грядках або в спеціальні посівні ящики.
За посівами необхідно ретельно доглядати. Досить часто пророслі сходи можуть гинути через сухість землі, тому важливо забезпечувати вологість грунту. Сіянці з парочкою справжніх листочків починають пікірувати на напівзатінених грядки.
Догляд не відрізняється чимось — то особливим, він, в принципі, такий же, як і за іншими малопріхотлівимі рослинами, а саме, полив, прополка, підживлення, розпушування грунту, своєчасне видалення суцвіть, які вже відцвіли. На зиму бульби не викопують, а залишають у землі.

Як застосовується аконіт в народній медицині
Алкалоїди аконіту діють на весь організм, його застосовують в медичній практиці з метою болезаспокійливого ефекту, наприклад, при подагрі. Використовують його і в гомеопатії у вигляді засобу Aconitum, і призначають при простудних захворюваннях, грип е і невралгіях.
У народній медицині його застосовують при всіляких переломах кісток, як при поєднаної травми, так і при комбінованій. Використовують його і в гінекологічній практиці, для лікування деяких захворювань. При онкологічних процесах він вважається болезаспокійливу засобом.
Для розтирань можна приготувати наступний рецепт: візьміть 50 грамів коренів аконіту, залийте їх 500 мілілітрами горілки, після чого необхідно наполягати зілля протягом двадцяти днів в темній закритому посуді. Перед застосуванням варто процідити настоянку.
Висновок
Рослина отруйна, і це варто завжди пам’ятати і поводитися з ним обережно. Алкалоїди аконіту у великих дозах можуть викликати параліч дихального центру і судоми. Тому самостійно для лікування його краще не застосовувати, хіба що після консультації зі знаючим фахівцем.