АНГЕЛ

 Дев"ять ангельських чинів

АНГЕЛ, янгол - Божий посланець, що оберігає людей, посередник між ними і небом.
     Існує. повір'я, що кожне світило має свого ангела: один носить по небу Сонце, інші   Місяць і зірки; ввечері кожен ангел запалює свою зірку, а вранці гасить її. Архангел - старший за чином ангел. Архангелам належить третє місце після серафимів та херувимів. Серафими (араб.   полум'яні, світлоносні, пекучі, благородні) і херувими (євр.   ангели найвищого ступеня в небесній ієрархії) у християнстві та іудаїзмі зображаються у вигляді людей, що мають три пари крил. Двома крилами вони закривають обличчя, двома — ноги, два ж крила використовують для польоту.

     Мотив сотворіння ангелів, як і чортів, у народній творчості існує у кількох варіантах. Наприклад, коли Сатанаїл зневірився у Богові, той створив Михаїла, а Сатанаїл тим самим способом наробив собі чортів: «Умочив палець у воду, махнув і зробив св. Михаїла - се він і днесь, ангел Михаїл, не рожденний, тільки, створений.

Архагел Михаїл

І питається Сатанаїл Бога: « А нащо ти то зробив?» -« Ну а нащо? Та ти не хочеш мене слухати!» А він [Сатанаїл] узяв та пригорщами води як забризкав, і їх ся стільки наробило, злих, як трави. А Бог ся питає: « А ти що робиш?» -« Ге-ге, буду ся з тобою воювати». Як Бог намножив у своїм царстві ангелів, так вони согрішили, збунтувалися, а Бог сказав архистратигу Михайлові скрутити їх з неба, то одні попадали на скали, на ліси, на воду, то всі побилися та й потратилися, але багато впали на землю м'ягку, на подол, то всі були його [Сатанаїла] і стали чортами».

Херувими

    У кожної людини є свій ангел-охоронець. Коли дитина усміхається уві сні, то вважається, що на неї дивиться ангел. Коли немовля ще знаходиться в утробі матері, ангел-охоронець учить його всього, що воно повинне знати для свого земного життя. У момент появи немовляти на світ ангел ударяє пальцем над верхньою губою дитини, від чого на все життя залишається заглиблена доріжка, а немовля в ту ж мить забуває все, про що говорив ангeл. У подальшому житті людини це поступово має відновлюватися в пам'яті, якщо людина буде вправлятися в роздумах.

      Між ангелом-охоронцем і дияволом-спокусником завжди ворожнеча. Кожен із них пильно дивиться один за одним, поступаючись у верховенстві лише залежно від поведінки людини.
      Ангел записує добрі діла, диявол фіксує злі, а коли людина помирає, вони сперечаються за її душу. Хто з них переможе — відомо лише Богові.
       На всяку пору для заспокоєння людина має таку молитву: « Ангеле мій, охоронцю мій! Збережи мою душу, зміцни моє серце на всяк день, на всяк час, на всяку хвилину. Вранці встаю, росою вмиюся, пеленою втираюся Спасового Пречистого образу. Ворог-сатана, відійди від мене на сто верст — на тисячу, на мені є хрест Господній! На тому хресті написані Лука і Марк, і Микола-мученик: за Христа мучаютъся, за нас Богу моляться. Пречисті замки ключами замкнені, замками запечатані, нині і прісно, і на віки віків, амінь».