Зображення тварин на посудині трипільської культури.
Село Крутобородинці, Уманщина
ТВАРИННИЙ СВІТ. Передусім тваринний світ давніх українців поділяється на «чистих» і «нечистих», що відповідно уособлюють позитивні або негативні риси з огляду тогочасної культури. В «Києво-Печерському Патерику», наприклад, згадується жаба, яка потрапила до діжки, в якій ченці замішували тісто для хліба, і «осквернила» сам хліб. Так само миша, що влізла в посудину з олією, яку мали залити у лампади на свято Успіння Богородиці, зробила її непридатною. Оповіді про «чистих» тварин поєднують фантазію з реальністю і обов'язково мають нести певне символічне, морально-повчальне навантаження.
За давніми віруваннями, богиня невинності й чистоти діва (Діванна) колись була покровителькою Ночі, ворожби і чаклунства. Тоді по ночах при світлі Божого ока богиня-діва незмінно була на ловах і наказувала звірам « добровільно» ловитися, щоб людина приручала їх і мала що їсти. Вона була особливо безжалісна до темних сил мороку в образі диких потвор, яких пізніше стали називати дивами. Предки особливо вшановували цю господиню, а великих та сильних диких звірів та тварин стали обожнювати. Вони вбачали в них своїх предків, охоронців роду-племені. Кожен такий звір міг бути або братом, або батьком у звіриній подобі, а тому їм приносили жертви.
Немає коментарів:
Дописати коментар