Бузина (бзина) — у народних уявленнях втілення і вмістище чорта. За повір’ям, посадив її чорт і постійно сидить під нею, а тому її не годиться навіть торкатися, а тим більше викопувати — все життя докучатимуть хвороби. На нім чорт своїх дітей колише. За іншим повір’ям, викопування її кореня викликає спазми кінцівок, а спалювання — нариви на спині. Коло бузини не можна відпочивати, не можна нічого будувати. У багатьох народів ця рослина — символ чаклунства, магії. Гілку бузини носили у так звану Вальпургієву ніч. Нею не можна бити худобу, бо та всохне.Відомі замовляння до бузини: «від напасті», «щоб суд не засудив», «для сміливості», «для позбавлення від усякої біди» та ін. Наприклад: «Добривечір тобі, бузю, як тому було, як син батька вбив, а з матір’ю гріх творив? — Там так було: терлось та м’ялось, та більш того, що й так миналось». Під бузиною закопували ковтун, виливали під неї воду, в якій купали хвору дитину, — в надії на те, що хворобу забере дух, який живе під бузиною; обв’язували бузину нитками з одежі хворого і т.д. На Святках дівчина йшла до куща бузини, трясла його і говорила: «Трясу, трясу бузину, відгукнися, пес, з тієї сторони, де живе мій милий», і прислуховувалася, де гавкають собаки. Вважали, що під час ворожіння можна побачити судженого у кущі бузини. Гілки бузини використовували як оберіг. Ними прикрашали хати, плоти, ворота для захисту від відьом у переддень Юрія і Купала.
В українських казках душа вбитого брата переходить в бузинову дудочку, котра виказує про безвинну смерть брата.
Любовна магія: До бузини кажуть: «Добридень тобі, бузино! Чи сколов брат брата?» — «Сколов». — «Який суд судили?» — «Затреться, замнеться, та й так минеться».
Гіллясте листопадний чагарник сімейства жимолостевих (Caprifoliaceae) висотою 3-6 м. Має гіллясте корінь, який глибоко проникає в грунт. Форма крони округла. На старих стовбурах кора глибоко борозниста, попелясто-бура.
Стебла гіллясті, світло-бурі, з тонкою дерев’янистої оболонкою і м’якою пористої серцевиною. Молоді стебла зелені, дуже гнучкі, з численними черевичками.
Листки супротивні, завдовжки 10-30 см, складаються з 3-7 довгасто-яйцевидних листочків, загострених на кінці і пільчатих по краю. Квітки жовтувато-білі, діаметром 5-8 мм, зібрані у велику щитковидную кисть 12-25 см в діаметрі. Цвіте у травні — червні. Дозрівання плодів починається в серпні.
Плоди — гроном чорно-фіолетові або чорні соковиті кістянки, діаметром 5-7 мм із слизькою темно-червоною м’якоттю всередині. Ягоди мають специфічний аромат, солодкувато-кислі на смак. Плоди залишаються на гілках до кінця вересня, після чого починають обсипатися.
Бузина чорна росте на лісових вирубках, по берегах струмків, у чагарниках, біля житла, огорож, часто зустрічається в садах і парках. Поширена на території України, в Білорусі, середній смузі Росії, на Кавказі. Розмножується насінням і кореневою порослю.
Збір і заготівля сировини.
У лікувальних цілях заготовляють квітки, плоди, листя, кору, коріння бузини чорної. Квітки заготовляють під час цвітіння. Сушать разом із суцвіттями під навісом або в приміщенні з хорошою вентиляцією. У сушарках можна сушити при t 40 ° С. Після висихання квітки відділяють від суцвіть. Термін придатності 3 роки. Сировина відпускається аптеками.
Листя також заготовляють в період цвітіння. Його попередньо пров’ялюють на сонці (2-3 години), далі сушать в тіні під навісом. Кору заготовляють навесні.
Коріння викопують після дозрівання плодів (кінець вересня — жовтень). Їх очищають від землі, миють у холодній воді, розрізають на шматки. Сушать на сонці або в опалювальних провітрюваних приміщеннях.
Склад рослини.
Квітки бузини чорної містять ефірну олію, флавоноїди, дубильні речовини глікозиди (самбунігрін, рутин), цукру, слиз, фітостерини, холін, органічні кислоти (яблучну, оцтову, валеріанову, кавову).
Кора містить ефірну олію, цукри, пектинові і дубильні речовини, фітостерини, холін, органічні кислоти.
Корені містять гіркі і дубильні речовини, сапоніни. Листя — ефірне масло, моли, самбунігрін, аскорбінову кислоту, каротин, алкалоїди (сангвінарін, коніїн).
Плоди містять цукри, органічні кислоти (лимонну, яблучну, оцтову, валеріанову), аскорбінову кислоту, каротин, дубильні речовини, барвники, тирозин, хрізантемін, самбуцин.
Корисні властивості, застосування, дози.
Всі частини бузини чорної мають сечогінну властивість. Потогінну і протизапальну дію володіють квітки, кора, листя, плоди. Більше того квітки мають знеболювальну властивість. Плоди, а також у великих дозах кора і коріння мають проносних властивістю.
Найчастіше квіти бузини чорної застосовують як потогінний засіб при грипі, ГРЗ, запаленні дихальних шляхів, бронхітах, ларингіті. Вважається, що вони ефективно мобілізують захисні сили організму. З цієї причини квіти бузини є складовою частиною чаїв, які призначені проти простудних захворювань.
Сечогінні властивості бузини ефективно використовуються в лікуванні хронічної ниркової недостатності. У народній медицині настій квіток, листя, відвар кори застосовують при захворюваннях верхніх дихальних шляхів, анемії, запорах, геморої, артритах, подагрі, псоріазу.
Відвар кори і коренів — при захворюваннях нирок, набряках, цукровому діабеті. Настій сушених ягід покращує жовчовиділення і сприяє кращому випорожненню кишечника, посилює діурез. Свіжі плоди вживають при невралгіях і ревматизмі.
Зовнішньо препарати бузини чорної використовують у вигляді полоскань при запальних захворюваннях горла, ротової порожнини. Ванночки — при геморої. Ванни — при ревматоїдному і подагрічном поліартриті. Примочки — при кон’юнктивіті, блефариті, опіках, ранах, фурункулах. Спринцювання — при жіночих запальних захворюваннях.
Лікарські форми і дози.
Настій квіток або листя. 1 столову ложку квіток або листя заливають склянкою окропу. Настоюють 40 хвилин, проціджують. Приймають теплим по третині — половині склянки 2-3 р. в день.
Відвар кори або коріння. 1 повну столову ложку сухої подрібненої кори або коріння на склянку окропу. Варити 10 хвилин на повільному вогні. Після охолодження проціджують. По одній столовій ложці приймають 3 р. в день. Як проносне приймають 1 столову ложку 1 р. в день (на ніч).
Настій сушених плодів. 1 столову ложку сушених плодів заливають склянкою окропу. Настояти 40 хвилин в закритому посуді, процідити. По чверті склянки приймають 3-4 р. день.
Холодний настій сушених плодів. 1 столову ложку сушених плодів заливають склянкою прохолодної кип’яченої води. Настоюють 3 години, періодично помішуючи. Проціджують. Приймають 1 р. в день (ввечері) 150-200 мл.
Свіжі зрілі плоди приймають 3 рази в день по 100 г. Свіжий сік з зрілих плодів приймають 3 рази на день по 100 мл з додаванням меду.
Настій квіток для зовнішнього застосування. 4 столові ложки квіток заливають 0.5 л окропу. Настоюють 30 хвилин, проціджують. Застосовують для ванночок, полоскань, примочок, спринцювань, мікроклізм.
Плоди — гроном чорно-фіолетові або чорні соковиті кістянки, діаметром 5-7 мм із слизькою темно-червоною м’якоттю всередині. Ягоди мають специфічний аромат, солодкувато-кислі на смак. Плоди залишаються на гілках до кінця вересня, після чого починають обсипатися.
Бузина чорна росте на лісових вирубках, по берегах струмків, у чагарниках, біля житла, огорож, часто зустрічається в садах і парках. Поширена на території України, в Білорусі, середній смузі Росії, на Кавказі. Розмножується насінням і кореневою порослю.
Збір і заготівля сировини.
У лікувальних цілях заготовляють квітки, плоди, листя, кору, коріння бузини чорної. Квітки заготовляють під час цвітіння. Сушать разом із суцвіттями під навісом або в приміщенні з хорошою вентиляцією. У сушарках можна сушити при t 40 ° С. Після висихання квітки відділяють від суцвіть. Термін придатності 3 роки. Сировина відпускається аптеками.
Листя також заготовляють в період цвітіння. Його попередньо пров’ялюють на сонці (2-3 години), далі сушать в тіні під навісом. Кору заготовляють навесні.
Коріння викопують після дозрівання плодів (кінець вересня — жовтень). Їх очищають від землі, миють у холодній воді, розрізають на шматки. Сушать на сонці або в опалювальних провітрюваних приміщеннях.
Склад рослини.
Квітки бузини чорної містять ефірну олію, флавоноїди, дубильні речовини глікозиди (самбунігрін, рутин), цукру, слиз, фітостерини, холін, органічні кислоти (яблучну, оцтову, валеріанову, кавову).
Кора містить ефірну олію, цукри, пектинові і дубильні речовини, фітостерини, холін, органічні кислоти.
Корені містять гіркі і дубильні речовини, сапоніни. Листя — ефірне масло, моли, самбунігрін, аскорбінову кислоту, каротин, алкалоїди (сангвінарін, коніїн).
Плоди містять цукри, органічні кислоти (лимонну, яблучну, оцтову, валеріанову), аскорбінову кислоту, каротин, дубильні речовини, барвники, тирозин, хрізантемін, самбуцин.
Корисні властивості, застосування, дози.
Всі частини бузини чорної мають сечогінну властивість. Потогінну і протизапальну дію володіють квітки, кора, листя, плоди. Більше того квітки мають знеболювальну властивість. Плоди, а також у великих дозах кора і коріння мають проносних властивістю.
Найчастіше квіти бузини чорної застосовують як потогінний засіб при грипі, ГРЗ, запаленні дихальних шляхів, бронхітах, ларингіті. Вважається, що вони ефективно мобілізують захисні сили організму. З цієї причини квіти бузини є складовою частиною чаїв, які призначені проти простудних захворювань.
Сечогінні властивості бузини ефективно використовуються в лікуванні хронічної ниркової недостатності. У народній медицині настій квіток, листя, відвар кори застосовують при захворюваннях верхніх дихальних шляхів, анемії, запорах, геморої, артритах, подагрі, псоріазу.
Відвар кори і коренів — при захворюваннях нирок, набряках, цукровому діабеті. Настій сушених ягід покращує жовчовиділення і сприяє кращому випорожненню кишечника, посилює діурез. Свіжі плоди вживають при невралгіях і ревматизмі.
Зовнішньо препарати бузини чорної використовують у вигляді полоскань при запальних захворюваннях горла, ротової порожнини. Ванночки — при геморої. Ванни — при ревматоїдному і подагрічном поліартриті. Примочки — при кон’юнктивіті, блефариті, опіках, ранах, фурункулах. Спринцювання — при жіночих запальних захворюваннях.
Лікарські форми і дози.
Настій квіток або листя. 1 столову ложку квіток або листя заливають склянкою окропу. Настоюють 40 хвилин, проціджують. Приймають теплим по третині — половині склянки 2-3 р. в день.
Відвар кори або коріння. 1 повну столову ложку сухої подрібненої кори або коріння на склянку окропу. Варити 10 хвилин на повільному вогні. Після охолодження проціджують. По одній столовій ложці приймають 3 р. в день. Як проносне приймають 1 столову ложку 1 р. в день (на ніч).
Настій сушених плодів. 1 столову ложку сушених плодів заливають склянкою окропу. Настояти 40 хвилин в закритому посуді, процідити. По чверті склянки приймають 3-4 р. день.
Холодний настій сушених плодів. 1 столову ложку сушених плодів заливають склянкою прохолодної кип’яченої води. Настоюють 3 години, періодично помішуючи. Проціджують. Приймають 1 р. в день (ввечері) 150-200 мл.
Свіжі зрілі плоди приймають 3 рази в день по 100 г. Свіжий сік з зрілих плодів приймають 3 рази на день по 100 мл з додаванням меду.
Настій квіток для зовнішнього застосування. 4 столові ложки квіток заливають 0.5 л окропу. Настоюють 30 хвилин, проціджують. Застосовують для ванночок, полоскань, примочок, спринцювань, мікроклізм.
Немає коментарів:
Дописати коментар