СІЧЕНЬ- мічень: у нього що ні день, то примічень. Так про нього кажуть брати-місяченьки. Люди теж вважають, що нема кращого місяця, як Січень: хай буде сніжно, тільки б не холодив, бо як дощами змочить - у весь рік зурочить. Про нього кажуть: «Січень холодний - рік хлібородний» , а тому він сніжень, сніговик, .льодовик, просинець, щипун, тріскук... А найстарший брат - Ясен-Місяць - називає середульшого сина Баби-Зими, який відсікає прожитий рік від наступнога, Царем морозів.
Дуже до вподоби він йому, бо сам колись у цю пору народився. Люди прозвали Ясен-Місяця своїм предком, а тому й запрошують на Щедрим вечір з усіма братами-місяченьками разом із Дідухом. Велесом та добрими духами Лада до себе на гостину. А рівно опівночі виходять усі надвір слухати, як Новий рік проганяє Старий і свариться з ним. 3 приходом Січня частенько люди дивляться в небо, бо копи Ясен-Місяць щербатий — весна на воду буде щедра, коли уповні - буде теж багато води, а то й сильна повінь. Люблять потішитися місяць Січень з Дідом Морозом. Як почнуть тріщати, то людина відразу й бере це за прикмету: восени тріщатимуть од хліба засіки. А як поначіплює Січень з Морозом багато довгих сопляків зі стріх - то вже й справді урожай буде щедрим. Тільки треба людям догодити сердитій Бабі-Зимі в цю пору, щоб не тримала на них зла. Любить вона слухати по під вікнами, коли гарно і колядують, і щедрують, бо колись щось не так, то тисне морозами аж до весни.
Немає коментарів:
Дописати коментар