Блоха - "нечиста" комаха, котру треба нищити, як мух, тарганів і т. ін. За повір"ям, не можна бити бліх на Різдво, інакше вони будуть сильно кусати влітку. Коли багато бліх у літку, то добре вродить гречка. Вірили що блохи плодяться від того, що розливали воду по хаті, коли вмивалися на Різдво й Великдень. У легендах українців Карпат поширений такий сюжет: Бог сипнув бабі, що "ни мала в негілі та свьитики шьо робити", пороху із землі й попелу, з чого і постали блохи і воші. Отже це краса за неробство.
У деяких місцевостях вважають, що бліх не можна вбивати, тому що інші паразити жорстоко відомстять. Щоб не було бліх, 1 травня вимітали віником із глухої кропиви сміття за межі села. На Волині горілку, настояну на блохах, клопах або зміях, давали п"яницям від запою.
Воші - "нечисті" паразити, однак за повір"ям, мають здатність приносити щастя людині. Якщо їх немає - це прикмета "великого нещастя". Пошук вошей предки вважали корисним і богоприємним заняттям. На знак доброзичливості прийнято було шукати воші у гостей, у мандрівних старців - "людей Божих" тощо.
Згідно з легендами, воші як і блохи, виникли із куряви, праху, попелу і дані людині, щоб вона не перебувала у лінощах і безробітті. За іншими уявленнями, воші виходять із тіла людини, з під-шкіри. Таким чином, вони - невід"ємна частина людини і навіть характеризують її: вшивий - значить щасливий.
Щоб не було вошей, їх не можна рахувати, не можна прати сорочку в четвер і коли Місяць у повній, не можна їсти, коли шукають у голові. Не можна класти на стіл шапку, інакше в її господаря буде стільки вошей, скільки на столі хлібних крихт. Якщо на покійнику багато вошей, це значить, що він праведник і душа його піде у рай. Поява вошей уві сні - до багатства. Звідси і прислів"я: "Їж вош, а буде грош"; "Багата, як вош рогата"; "Чужа вша якщо за комір не залізе, не розбагатієш" і т. п.
Немає коментарів:
Дописати коментар