ЩЕДРИЙ ВЕЧІР

Щедрий вечір - свято місячної зоряної ночі, з якої зродився золотопромінний світ. Ніч з 31 грудня на 1 січня (по новому з 12 січня на 13) - народження місяця, вірного побратима Сонця. У цей святий вечір щедрівками величають благодійство ночі, яка дає змогу господарю відпочити та набратися життя. Люди прощаються з богом Колядою, а його молодому Сонцю бажають безхмарних голубих висот. Ось чому цей вечір не лише святий, а й щедрий. На столі має бути багато смачних страв. Бо на цей вечір повсюди в домівки люди запрошують на вечерю бога врожаю Спаса та бога достатка Велеса, а також добрих духів Лада, бо з завтрашнім димом від снопа-Дідуха всі вони полетять у небо, а відтіля знову на ниви, щоб охороняти їх, сприяти урожаю та приплоду.

    Наддніпрянська Україна і Гуцульщина святкують Щедрий вечір як значне свято різдвяного циклу з добре розвинутою обрядовістю. Галицьке Поділля не святкує, бо Щедрий вечір у галичан - напередодні Водохрещі, тоді як на Наддніпрянщині це "голодна кутя", Богоявленне надвечір"я.
    Господиня, лише "мине з полудня", починає готуватися до "щедрої вечері". У неї все чистенько побілено, підведена піч, приготовлено чисту білизну для всієї родини, напекла вона вже книшів, калачів,  книшиків і паляниць. Сьогодні буде справді щедра вечеря - різноманітна й смачна. Здебільшого готують м"ясне та мучне: печеню, ковбаси, млинці, вареники тощо. Млинці мають бути обов'язково: щоб сонечко землю припікало, як вогонь млинці, і щоб як на весні й улітку все так росло, як тісто на дріжджах. На Щедрий вечір батько ховається від дітей за пирогами і книшами - символом щедрості, багатства. "А де наш тато?" - питають діти. "А хіба ви мене не бачите?" - відповідає батько із-за купи пирогів. "Ні, не бачимо, тату!" - "Дай, Боже, щоб і на той рік ви так мене не бачили!",  тобто "щоб у достатках і спокої інших свят дочекати". Діти цього вечора ходять попід вікнами сусідів і щедрують, за що їм дають гроші або щось їстівне. При цьому хлопці маскуються - хто ведмедем, хто бабою, хто як придумає. Обов"язково хтось має бути переодягнений жінкою - "Меланкою". Щедрик - це щедрівник або й сам Щедрий вечір.
      Проти цього обряду завзято виступав український проповідник Іван Вишенський: "Щедрий вечір з міст і сіл у болото заженіть, нехай із дияволом сидить, а не ганьбить християн".